Місця виробництва вантажно-розвантажувальних робіт повинні мати підставу, яка забезпечує стійкість підйомно-транспортного устаткування, складованих матеріалів і транспортних засобів (рівне тверде покриття, ухил не більше 5°). 

На майданчиках для укладання вантажів повинні бути позначені межі штабелів, проходів та проїздів між ними. Не допускається розміщувати вантажі в проходах і проїздах.

Ширина проїздів повинна забезпечувати безпеку руху транспортних засобів і підйомно-транспортного устаткування.

Місця виробництва вантажно-розвантажувальних робіт, включаючи проходи і проїзди, повинні мати достатнє природне та штучне освітлення у відповідності з будівельними нормами і правилами.

Освітленість має бути рівномірним, без сліпучої дії світильників на працюючих. Типи освітлювальних приладів слід вибирати залежно від умов середовища, властивостей і характеру вантажів. 

Робітники, зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах, повинні бути забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями і доброякісною питною водою.

Майданчики виробництва вантажно-розвантажувальних робіт повинні відповідати вимогам пожежної безпеки за ГОСТ 12.1.004-85, а також будівельним нормам і правилам.

Температуру зовнішнього повітря і силу вітру в даному кліматичному районі, при яких слід припиняти виробництво робіт на відкритому повітрі або влаштовувати перерви для обігрівання робітників, встановлює адміністрація підприємства відповідно до чинного законодавства.

Місця виробництва вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути оснащені необхідними засобами колективного захисту та знаками безпеки за ГОСТ 12.4.026-76.

Рух транспортних засобів у місцях вантажно-розвантажувальних робіт має бути організовано за транспортно-технологічної схемою з установкою відповідних дорожніх знаків за ГОСТ 10807-78, а також знаків, прийнятих на залізничному, водному і повітряному транспорті.

Температура, вологість, швидкість руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень, а також вміст шкідливих речовин в місцях виконання вантажно-розвантажувальних робіт - за ГОСТ 12.1.005-76; рівні шуму та вібрації на робочому місці - за ГОСТ 12.1.003-83 і ГОСТ 12.1.012-78.

Для переходу працюючих по сипкому вантажу, що має велику плинність і здатність засмоктування, слід встановлювати трапи або настили з поруччям на всьому шляху пересування.

Проходи і робочі місця повинні бути вирівняні, і не мати ям, вибоїн. Взимку проходи повинні бути очищені від снігу, а в разі зледеніння посипані піском, шлаком або іншими проти ковзкими матеріалами.

Для проходу (підйому) на робоче місце повинні бути передбачені тротуари, сходи, містки, трапи, що відповідають вимогам безпеки (між рядами штабелів повинні бути проходи шириною не менше 1,25 м, а ширина основного проходу - не менше 3 м).

 Укладання матеріалів проводиться з урахуванням їх маси і здатності деформуватися під впливом маси вище розміщеного вантажу. Чим важче матеріал, тим менше повинна бути його висота, щоб забезпечити стійкість, полегшити та убезпечити складування та відпуск матеріалів. 

Складування матеріалів, конструкцій та обладнання повинна здійснюватися відповідно до вимог стандартів або технічних умов на матеріали, вироби, устаткування. Способи укладання вантажів передбачають: безпека працюючих; стійкість штабелів, пакетів; механізацію вантажно-розвантажувальних робіт; можливість застосування засобів захисту та пожежної техніки; дотримання вимог до охоронних і небезпечних зон. Підкладки і прокладки в штабелях складованих матеріалів і конструкцій слід розташовувати в одній вертикальній площині. Товщина прокладок повинна бути більше висоти виступаючих монтажних петель не менше ніж на 0,02 м. Між штабелями (стелажами) на складах повинні бути проходи шириною не менше 1 м і проїзди, ширина яких забезпечує проходження транспортних засобів та виробництво вантажно-розвантажувальних робіт з урахуванням коштів механізації.

При масі вантажів більше 50 кг і при підйомі їх на висоту більше 3м вантажно-розвантажувальні роботи слід виконувати з використанням підйомно-транспортних засобів та засобів малої механізації.

До вантажопідйомним засобів відносяться: всі види кранів, тельфери, талі, лебідки, автонавантажувачі, підйомники і т.д. Вони повинні відповідати вимогам «Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних машин»:

1. Підйомно-транспортне обладнання, що застосовується при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт, повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-74, правилам будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів Держнагляду, а також вимогам безпеки, викладеним у стандартах і технічних умовах на обладнання конкретного виду.

2. Установка, реєстрація, випробування і технічний огляд підйомно-транспортного устаткування і вантажозахоплювальних пристроїв повинні бути виконані відповідно до правил улаштування і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених Держнаглядом з охорони праці, та іншої нормативно-технічної документації, затвердженої у встановленому порядку.

3. Не допускаються роботи на вантажопідйомної машині (кран, перевантажувач кранового типу) при швидкості вітру, що перевищує значення, вказане в паспорті машини, а також при снігопаді, тумані, дощі, що знижують видимість в межах робочої зони.

Не допускаються роботи на вантажопідйомної машині, якщо температура навколишнього повітря нижче значення, зазначеного в паспорті машини.

4. Підйомно-транспортне обладнання, транспортні засоби при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути в стані, який виключає їх мимовільне переміщення.

5. Змінні вантажозахоплювальні пристрої (стропи, траверси та інші) до пуску в роботу повинні бути піддані повному технічному огляду. 

6. Підйомно-транспортним устаткуванням дозволяється піднімати вантаж, маса якого разом з вантажозахоплювальними пристроями не перевищує допустиму вантажопідйомність даного обладнання.

Не допускається піднімати вантаж невідомої маси, а також затиснений, примерзлий або який зачепився.

Всі вантажопідйомні крани перед пуском в експлуатацію проходять первинне, періодичне та технічний огляд. Первинне огляд проводить завод-виробник перед відправкою замовникові. Періодичний огляд проводить інженерно-технічний працівник по нагляду у присутності особи, яка відповідає за справність і технічний стан машини на підприємстві у такі терміни: часткові - не рідше ніж 1 раз на рік, та повні - не рідше 1 раз на 3 роки, а рідко використовувані машини не рідше 1 раз на 5 років. 

Час повного технічного огляду вантажопідйомна машина повинна піддаватися: огляду; статистичному випробуванню; динамічному випробуванню.

При частковому технічного огляду статистичне та динамічне випробування вантажопідйомної машиною не проводиться. Часткове огляд включає візуальний огляд і виявлення несправностей без випробувань. 

Технічний огляд вантажопідіймальних машин, які підлягають реєстрації в органах нагляду, проводиться інженерно-технічною службою, відповідальною за технічний стан вантажопідіймальних машин підприємства в присутності представника нагляду. Результати огляду і дата їх проведення заносяться в паспорт машини чи механізму.

Повний технічний огляд вантажопідіймальних машин проводять у наступних випадках: при пуску в роботу та реєстрації машин; періодично у встановлені терміни (кожні 3 роки); після капітального ремонту та заміни основних вузлів (база крана, стріла, поліспаст, лебідка, канат, гак і т.д.); після демонтажу та монтажу вантажопідйомної машини на новому місці.

При технічному огляді вантажопідйомної машини повинні бути оглянуті та перевірені в роботі її механізми та електрообладнання, прилади безпеки, гальма і апаратура управління, а також перевірено освітлення, сигналізація і регламентовані «Правилами» габарити.

При перевірці справності вантажопідйомної машини необхідно переконатися в надійності металоконструкцій, її зварних (клепаних) з'єднань (відсутність тріщин, деформацій, ослаблення внаслідок зносу та корозії). Стан гака, деталей його підвіски (знос гака  не повинен перевищувати 10% первісної висоти перерізу, відсутність тріщин, відгину і т.д.). 

Статичні випробування вантажопідйомної машини виробляється навантаженням на 25% перевищує її вантажопідйомність у два етапи: 1 етап на 10% і 2 етап на 25%, при цьому вантаж підводиться на 20-30 см. від рівня землі і витримується протягом 30 хвилин. Після цього проводиться зовнішній огляд на предмет виявлення залишкових деформацій і мікротріщин. Метою статичних випробувань є перевірка на міцність елементів машини, а для стрілових кранів - перевірка на вантажну стійкість.

При динамічних випробуваннях перевіряють працездатність всіх механізмів і захисних засобів. Динамічне випробування проводиться вантажем на 10% перевищує вантажопідйомність машини при виконанні всіх можливих операцій в русі з вантажем.

Результати технічного огляду заносять в паспорт крана із зазначенням строку наступної перевірки. На вантажопідйомної машині зазначається реєстраційний номер, вантажопідйомність, черговий термін випробувань, відповідальна особа за технічний стан.

Технічному огляду і випробуванням піддаються також, вантажозахватні пристосування й пристрої: траверси, кліщі, захвати, тара, стропи. Їх випробовують навантаженням яке перевищує номінальну вантажопідйомність в 1,25 разів. Одним з основних умов безпечної експлуатації знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари є їх утримання в справному стані шляхом проведення постійних оглядів і ремонтів у встановлені терміни. 

Огляд строп має проводитися лінійними працівниками (ІТП) не рідше одного разу на 10 днів; траверс - через кожні 6 місяців; захоплень, кліщів, тари - один раз на місяць.

Огляд виявляє всі наявні дефекти в зварних та сполучних вузлах, виникнення зносу, деформацій, тріщин, пошкоджень. Про результати огляду робиться запис у спеціальному журналі.

Так, при виявленні наступних дефектів у канатах вантажопідйомних пристосувань, вони підлягають вибракуванню і заміні: обрив осердя; пошкодження зварюванням; механічні пошкодження (зминання); при обриві дротів на кроці сукання більш ніж допускається у паспорті або сертифікаті для канату; знос або корозія каната в перерізі більше допустимого і т.д. (При зносі або корозії, що досягають 40% і більше початкового діаметра дротів, канат повинен бути забракований).

Вантажопідйомні машини повинні бути обладнані запобіжними приладами та пристроями безпеки.

Обмежувач пересування баштового крана служить для відключення механізму пересування крана. Він встановлюється на рамі однією з провідних візків і спрацьовує в кінці шляху від спеціально упору, розмикаючи електроланцюг механізму пошкодження. 

Обмежувач повороту служить для обмеження кута закручування кабелю в межах двох оборотів, тобто кут до 720°. При досягненні крайнього положення розмикаються контакти, і поворот стає можливим тільки у зворотному напрямку. 

Обмежувач вильоту вантажний каретки обмежує крайнє положення каретки.

Обмежувач вильоту стріли служить для обмеження крайніх верхнього та нижнього положення стріли. Принцип роботи обмежувача, який встановлюється на барабанні лебідки, базується на відліку оборотів барабана під час навивки каната  

Обмежувач вантажопідйомності призначений для автоматичного відключення механізму підйому вантажу, якщо його маса перевищує встановлену вантажопідйомність на 10%. Точність спрацьовування обмежувача - до 3%. Обмежувач вантажопідйомності застосовують при кранах, мають постійну вантажопідйомність при будь-якому вильоті стріли.

Обмежувач вантажного моменту застосовується в кранах, вантажопідйомність яких змінюється в залежності від вильоту стріли і частіше входить у систему стрілового поліспаста. Обмежувачі вантажного моменту вимагають особливої уваги, тому що від їх справної роботи залежить стійкість баштових кранів. Справність обмежувача перевіряється підйомом контрольного вантажу. Регулюють і пломбують обмежувачі у присутності інспектора держнагляду. 

Манометри в системах пневмо-і гідроприводу машин повинні бути випробувані і опломбовані. При несправності манометрів робота машин не допускається.

Виносні опори застосовують для збільшення стійкості і розвантаження шин і ресор на стрілових кранах.

Анемометр призначені для вимірювання швидкості вітру і автоматичного включення сирени, яка попереджає про силу вітру, при якій слід припинити роботу крана. Анемометри на заводі-виробнику налаштовуються на задану граничну швидкість вітру для робочого положення крана. Анемометр сигналізує, якщо швидкість вітру досягає цього значення. Шкала приладу забезпечує спостереження за швидкостями вітру від 2 до 25 або від 2 до 50 м / с. 

Покажчик вильоту стріли (покажчик вантажопідйомності) служить для вказівки допустимої вантажопідйомності крана від вильоту стріли. Його шкала повинна бути добре видно з робочого місця кранівника. 

 Покажчик кута нахилу, який установлюється в кабінах, показує поперечний і поздовжній нахили машини до лінії горизонту. 

 Покажчик наближення до ЛЕП - прилад, оснащений звуковим сигналом, попереджуючому про наближення стріли крана до перебуває під напругою ЛЕП. 

 Звуковими сигналами обладнуються всі самохідні машини. Звукові сигнали подаються перед початком робочих рухів. 

Всі прилади та пристрої безпеки машин і механізмів повинні бути справні. Якщо вантажно-розвантажувальні роботи виконуються із застосуванням машин, то керівники організацій призначають інженерно-технічних працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт. Вони зобов'язані пройти перевірку знань і бути атестованими з питань безпечної роботи із застосуванням машин. 

Установка стрілового крана повинно здійснюватися так, щоб відстань між поворотною частиною (в будь-якому його положенні) і будовами, штабелями вантажів та іншими предметами складало не менше 1 м. 

Для стропування потрібно застосовувати стропи, відповідні масі вантажу, що піднімається, з урахуванням числа гілок і кута їх нахилу. Стропи загального призначення слід підбирати так, щоб кут між їхніми гілками був менше 90. Забраковані знімні вантажозахоплювальні пристосування, а також вантажозахватні пристосування, що не мають бірки (клейма), не повинні знаходитися в місцях виконання робіт. Для вантажів, у яких є петлі, призначені для підйому, повинні бути схеми їх стропування, а для вантажів, які не мають спеціальних пристроїв підйому, - графічне зображення стропування, яке видається на руки робітникам, а кранівниками розміщується на місцях робіт. 

Керівник робіт до початку роботи (із застосуванням машин) зобов'язаний визначити схему руху і місце установки, місця і способи заземлення (занулення) машин, вказати способи взаємодії і сигналізації машиніста (оператора) з робочим-сигнальником, визначити місце знаходження сигнальника, забезпечити висвітлення робочої зони . 

Перед початком робіт необхідно оглянути вантажопідйомний пристрій і вантажозахоплювальні пристосування, переконатися в їх справності, перевірити терміни їх огляду, а також терміни перевірки контрольно-вимірювальних приладів. При виявленні недоліків їх необхідно усунути до початку робіт. 

Вантажопідйомний пристрій не допускається до роботи у разі, якщо: закінчився термін опосвідчення; існують несправності в механізмі підйому або зміни вильоту стріли, в приладах безпеки; гаки, троси, ланцюги, стропи мають неприпустимий знос; несправні контрольно-вимірювальні прилади або минули терміни їх перевірки. 

Коефіцієнт мінімального запасу міцності тросів, ланцюгів, що застосовуються для вантажно-розвантажувальних робіт, повинен становити не менше 4-5. Вантажі необхідно стропити надійно, з урахуванням знаків на тарі. Обв'язку вантажу тросом або ланцюгом робити так, щоб виключалися ковзання стропа по вантажу, можливість його випадіння та забезпечувалось стійке положення вантажу при його переміщенні. Стропи повинні охоплювати основний масив вантажу без перекручування вузлів і петель. Вкорочувати стропи шляхом зав'язування вузлів не допускається. Щоб строп надійно працював і не перетирають на гострих крайках вантажу (у разі застосування тросів з рослинної сировини), необхідно на кромки вантажу накладати дерев'яні прокладки. 

При роботах з довгомірними вантажами повинна перевірятися правильність стропування. У цьому випадку допускається підйом вантажу на висоту не більше 0,3 м. При виявленні порушень у стропуванні вантаж слід негайно опустити. 

Стропування довгомірних вантажів у похилому положенні слід проводити подвійним охопленням "в удав", дотримуючись заходів, що попереджають вислизання вантажу. 

• < Попередня
• Наступна >